Багато хто при відборі інвестиційних проектів не має першої лінії захисту, насправді достатньо лише взяти за орієнтир безризикову ставку — і можна миттєво відсікти більшість сміттєвих проектів.

Спершу скажу, що таке безризикова ставка — це та, яку ти майже не ризикуєш втратити, нічого особливого не потрібно робити, ринок автоматично дає тобі цю невелику прибутковість. Ця річ є порогом для всіх інвестиційних рішень: якщо вона нижча, ніж ця межа, і ти все одно береш на себе ризик — це дурниця.

Зараз безризикова ставка приблизно така: 10-річні американські облігації в діапазоні 4%-5%, реальний дохід високоякісних стабільних монет приблизно 4%-6%. Це і є той рівень, який ринок відкрито озвучує як нижню межу.

Задаю тобі питання: якщо довгострокова прибутковість якогось проекту становить близько 5%, то навіщо тобі ставити на його коливання, ризик знецінення, ризик зняття коштів або регуляторний ризик? Це нерентабельно.

Поглянемо назад на 2021–2022 роки: DeFi-проекти масово обіцяли 50%, 100%, навіть 300% APY, слухачі раділи й захоплювалися. Але що насправді? Ці обіцянки походять з того, що прибуток створюється за рахунок божевільної інфляції токенів, реальний грошовий потік майже відсутній. Коли ціна токена падає — високі доходи миттєво зникають у повітрі, і інвестори, враховуючи інфляцію, реально втрачають — до -20%, -50%, навіть -90%. Ці проекти навіть не дотягнули до межі безризикової ставки.

Пізніше ці гравці змінили тактику і почали говорити: "стабільний 8%-12% доходу", Celsius і BlockFi так і обманювали — і що в підсумку? Вони всі збанкрутували.

З’являється гостре питання: коли ринок пропонує лише 3% безризикової прибутковості, навіщо ти можеш стабільно давати мені 10%? Це просто математично не сходиться.

Тому найпростіший і найжорсткіший спосіб відбору: будь-який проект має перевищувати безризикову ставку, і якщо він цього не робить — будь-які красиві історії — порожній звук. Ті обіцянки повернення, що навіть гірші за державні облігації, мають набагато більший ризик. Подумай, що вони насправді продають?